Види і стадії стресу. Вплив на організм і наслідки.

Види стресу за наслідками

Еустрес. Сукупність фізіологічних адаптаційних реакцій у відповідь на сенсорний стимул-подразник, що не перевищує можливостей організму і підвищує стресостійкість до даного подразника.

Дистрес. Сукупність фізіологічних адаптаційних реакцій у відповідь на подразник, що перевищує можливості організму і знижує стресостійкість до нього. Призводить до шоку, травми, зниження адаптаційних можливостей.

Неконтрольований стрес. Виникнення хронічного неконтрольованого стресу спричиняє порушення когнітивних, моторних та інших навичок, формування набутої безпорадності. Він супроводжується нездатністю уникнути, адаптуватись і вловлювати причинно-наслідкові зв’язки його появи. Це найнебезпечніша форма стресу.

Види стресу за типом

Емоційний стрес. Захисний механізм допомагає пережити негативні емоції, але за рахунок значних енергетичних витрат. Травматичні події можуть забутися, але їх наслідки все одно матимуть вплив на організм. Для його корекції використовується Барометр Поведінки.

Біохімічний стрес. Дієтичний та Генетичний стрес. Він виникає в результаті отруєння організму токсичними і отруйними речовинами, метаболічних порушень і проблем в генетичних матрицях ДНК/РНК.

Структурний стрес. Результат фізичних навантажень, перевтоми, травм, дисбалансу опорно-рухової системи, температурних перепадів під час фізичної активності.

Електричний стрес. Порушення зв’язку між півкулями мозку. Заперечення домінантною частиною інформації від іншої півкулі.

Реактивний стрес. Рухи м’язів під час фізичної або емоційної травми.

Енерго-інформаційний стрес. Наслідки того, що в народі називають “порчею”, “прокляттям”, “одержимістю” – ураження тонкого тіла.

Види стресу

Стадія тривожного стресу: бий / біжи / завмри

Зі структурної точки зору, людину в тривожній стадії стресу легко розпізнати за стисненими кулаками, піднятими плечима, напруженим лобом і стиснутими щелепами. Скронево-нижньощелепна кістка тисне на клиновидну кістку, а вона, в свою чергу, притискає турецьке сідло. Кістки черепа сходяться і притискаються до твердової мозкової оболонки, захищаючи таким чином мозок від ударів.

В цей час час в організмі відбувається викид гормонів, які максимально швидко зможуть пристосувати його до стресових умов.

Викид адреналіну забезпечує:

посилення кровопостачання мозку, серця, легень і скелетних м’язів;
підвищення частоти серцевих скорочень;
підвищення частоти і глибини дихання;
звуження судин;
розширення зіниць;
викид цукру в кров;
розслаблення гладкої мускулатури кишечника, бронхів;
катаболізм тригліцеридів і протеїнів.

Кортизол гальмує роботу шлунково-кишкового тракту.

Вазопресин звужує судини, гальмує функції нирок і запускає процес реабсорбції – затримки рідини на випадок втрати крові.

Норадреналін активує симпатичну нервову систему і забезпечує загальне збудження.

Кортиколіберин гальмує харчовий і статевий потяг.

Викид печінкою глюкози забезпечує глікогеноліоз в скелетних м’язах (процес розщеплення глікогену для подальшого використання в процесах енергетичного обміну).

Якщо загроза помічена і отримано підтвердження, то адреналін активує реакцію “бий, захищайся”. Якщо перемогти не виходить, тоді “біжи, втікай”.

В обох випадках підсилюється робота скелетних м”язів, серця і легень.

2. Стадія стійкого (хронічного) стресу

Переживання хронічного стресу супроводжується гіпертонусом або гіпотонусом м’язів, змінює поставу і ходу. Візуально помітне викривлення хребта, що спричиняє погіршення роботи нервової системи і внутрішніх органів.

Викид гормонів стресу спричиняє наступні процеси:

зменшення активності симпатичної нервової системи;
підвищення артеріального тиску;
розлади ШКТ;
збільшення набряків і спазми бронхів;
збільшення гліколізу;
гальмування репродуктивної функції;
запуск вірилізації – виділення гормонів, протилежних статі: тестостерон у жінок і естроген у чоловіків;
гальмування процесів росту і регенерації.

3. Остання стадія – виснаження

Свідченнями перебування людини на стадії виснаження є уповільнене мовлення, сплутане мислення, безпорадність, слабкість, апатія. Кидаються в очі сильні викривлення хребта, що спричиняють виникнення проблем з внутрішніми органами і наступних розладів:

підвищений артеріальний тиск;
гіпотонія м’язів;
крихкість кісток;
дефіцит кальцію;
гіперглікемія;
ожиріння;
збільшення кори наднирників;
імунодефіцит;
зменшення тимуса, селезінки і лімфовузлів;
гіпотеріоз;
виразки слизової шлунка і дванадцятипалої кишки;
дефіцит вітаміну С;
дефіцит магнію;
дефіцит цинку;
накопичення токсичних сполук міді, кадмію, ртуті і фторидів.

Енергетичні зміни в чакрах

Кожна чакра пов’язана з ендокринною залозою. При хронічному стресі задіюються дві чакри: Третє око (гіпофіз) і Коренева (наднирники). Всі інші чакри тимчасово стають менш активними: Горлова (щитовидна залоза), Сердечна (тимус), Сонячного сплетіння (підшлункова залоза), Сакральна (яєчники в жінок і яєчка в чоловіків).

Переживання стресу вимагає спрямування основної кількості енергії на виживання, тому енергія зі всіх енергетичних центрів відтягується в кореневу чакру.

Енергетичні зміни в меридіанах за системою У-Син

Кожен орган пов’язаний з енергетичними меридіанами. Під час переживання хронічного стресу енергія Ци мобілізує глюкозу з печінки (меридіан Печінки), посилюється робота легень (меридіан Легень) і серцево-судинної системи (меридіани Серця і Перикарда). Активність решти меридіанів, не пов’язаних з втечею і боротьбою, знижується.