Головні болі. Мігрені

Вчимося слухати біль

Біль буває різним: тупим, гострим, ниючим, пульсуючим, періодичним, постійним, точковим, стерпним, сильним… Основних же видів головного болю є десять:

Тензійний біль – біль напруження. Той, який нагадує про себе найчастіше. Відчувається як тиск на верхню частину голови, напруження лоба і очниць. Триває від пів години до тижня і посилюється з настанням вечора. Може бути пов’язаним зі стресом або травмою м’язів чи голови. Зазвичай, такий біль намагаються перечекати в компанії знеболюючих.

Мігрень – це сильний пульсуючий біль в одній половині голови, що триває від кількох годин до трьох днів. Мігрень супроводжує нудота, нездатність терпіти сильні запахи, яскраве світло і гучні звуки, загальна слабкість. Причини виникнення мігрені до сьогодні не з’ясовані, тому боротись з ними довіряють знеболюючим, а в якості профілактики рекомендують вести здоровий спосіб життя.

Кластерний головний біль “налітає” різкими приступами від 20 хвилин до півтори години, в важких випадках – по декілька разів в день протягом кількох тижнів. Біль локалізується в одній ділянці, часто лобній або очній. Може викликати сльозоточивість і закладення носа. Кластерні головні болі частіше зустрічаються в чоловіків, а медики характеризують їх як генетичну схильність, загострену вживанням алкоголю і тютюну.

Назва посттравматичний біль говорить сама за себе. Біль виникає внаслідок черепно-мозкової травми, локалізується в місці удару. Виникає одразу ж, або через певний час, при відсутності корекції. Наслідки струсу мозку описані тут.

Алергічні болі з’являються через набряк і закладення пазух. Відчуваються у всій голові, супроводжуються свербежем, сльозами і неможливістю повноцінно дихати. Минають з усуненням подразника або прийомом протиалергійних ліків.

Ранковий головний біль, що супроводжується рвотою, може свідчити про пухлину мозку. Йому властиве систематичне повторення і поступове посилення. На фоні болю спостерігається зниження маси тіла, судомні приступи, зміна поведінки. З такими симптомами потрібно обов’язково звертатись до лікаря.

Різкий наростаючий біль в будь-який ділянці голови – можливий симптом розриву судини і крововиливу. Супроводжується порушенням зору, мовлення і координації, рвотою і потребує невідкладної медичної допомоги.

Головний біль при менінгіті гострий, пульсуючий, з температурою не нижче 37,5 і рвотою. Такий хворий потребує негайної госпіталізації.

Найпоширеніші болі – тензійні, кластерні, посттравматичні, алергічні і мігрені.

Класичне лікування

Шлях лікування головного болю починається з бесіди з терапевтом або сімейним лікарем. В окремих випадках цього буває достатньо для  призначення медикаментозного лікування в домашніх умовах. Якщо воно виявляється неефективним (що не є рідкістю), пацієнта скеровують до профільного лікаря. 

При наявності симптомів менінгіту чи крововиливу в мозок, пацієнта госпіталізують негайно.

Решта отримує скерування на огляд до невролога, отоларинголога, стоматолога, окуліста. Для визначення діагнозу може знадобитись рентген, МРТ, комп’ютерна томографія, електроміографія, УЗД голови. 

Найчастіше лікування призначає невролог і воно складається з курсу медикаментів в поєднанні з веденням здорового способу життя. Рідше призначають мануальну терапію, голковколювання чи остеопатичну корекцію.

Кінезіологічна корекція

Кінезіолог поки що, напевно, останній, до кого вирішують звернутись з проблемою головного болю. Це сумно, якщо врахувати, що всього кілька сеансів можуть цілковито позбавити болю чи суттєво пришвидшити призначене традиційне лікування. 

Джерелом головного болю і його основним підсилювачем є хронічний стрес. На кінезіологічному сеансі зцілення відбувається за рахунок позбавлення від стресу, балансування організму і відновлення його ресурсів. Таким чином, потреба в лікуванні може відпасти зовсім, адже тіло отримує можливість і необхідний ресурс, щоб впоратись самостійно. 

Абсолютна більшість больових відчуттів покидають тіло безпосередньо під час сеансу. Решта – протягом кількох наступних тижнів в процесі перебудови організму. В цей час дуже важливо слухати власне тіло, вловлювати всі його сигнали. Через місяць-два може знадобитись повторна корекція, але це швидше виключення, ніж правило.

Забудьте про головний біль і не дозволяйте йому вирішувати за вас.