Синдром набутої безпорадності

Як ми привчаємося до безпорадності

Дуже часто витоки цього стану можна прослідкувати ще з дитинства, коли батьки самі, не усвідомлюючи своїх дій і слів, провокують у свого чада формування синдрому, який в майбутньому і стане орієнтиром поведінки у дорослому житті.

Як часто ми чули від свої батьків: “З тебе нічого путнього не вийде!”, “Як я сказав, так і буде” “Я так і знав, що ти впадеш (отримаєш погану оцінку і т.)”, “Вдягнися тепліше (легше, по фігурі)”!

Саме приниження, порівняння з іншими чи навіть гіперопіка і формують нашу безпорадність, не дають нам зробити НАШ вибір, позбавляють самостійності.

І от – у дорослому житті ми приходимо до висновку, що краще плисти по течії, що примати рішення не потрібно, тому що нашої думки і так ніхто не питає і тим більше на неї не зважає.

От такі безвольні батьки виховують (?) таких же “пластилінових” дітей, які безправ’я, несправедливість, безпорадність сприймають як належне, як “нормальне” життя, до якого потрібно просто адаптуватися.

Даний синдром впливає на наш емоційний і психічний стан, у нас формуються негативні установки і риси характеру – емоційна нестабільність, пасивність, низька самооцінка, занижені вимоги, зневіра у своїх здібностях, стан “все пропало”.

Вихід є. Але важко одразу поміняти життя, коли роками поведінковий сценарій не міняється, коли намагання вийти із зони комфорту є болючими і неприємними.

Єдиних ліків, на жаль, від цього немає. Комусь потрібно пережити певну кількість труднощі, щоб зрозуміти, що він чогось і вартий, що намагання не були марними, іншому – самому стати “щасливою підковою” для самого себе.

Декілька порад, щоб виховати свого “власного” оптиміста:

– дозволяйте дитині бути більше самостійною, не розділяйте її уподобання за статевою ознакою

– не виконуйте замість дитини її завдань, бо тільки тоді у неї з’явиться почуття компетентності, стан Я-молодець, Я-зумів, підтримуйте у починаннях, хваліть її, заведіть щоденник успіхів

– скажіть “НІ!” гіперопіці і запасіться витримкою і спокоєм

– не проживайте замість дитини її життя, а допомагайте їй бути готовою до нього

– будьте прикладом оптимізму та завзятості

– розвивайтеся та навчайтеся.

Кінезіологічна корекція за 1-3 сеанси допоможе збалансувати енергетичну систему (меридіани, чакри та ауру), що дозволить пропрацювати та усунути стрес, пов’язаний з даним синдромом, психоемоційні травми та патологічні переконання, вирівняти емоційний стан.

Внаслідок цього людина може сама знайти ресурси для самоствердження і впевненості, пошуку цілі в житті та прийняття важливих рішень.

Пам’ятайте : “Ти – це не твоє минуле, ти – це твоє майбутнє, яке ти твориш саме зараз!” Залиште весь негатив, а на його місці плекайте впевненість і любов до себе, шукайте позитив у всьому, що стається.

Бережіть себе!